В небі зірка зустрілася з місяцем,
Підморгнула в вечірній імлі.
І чарівно поглянувши в вічі
Прошептала: - "Ти радий мені?"
Вдвох вони, ніби взявшись за руки,
В небі синім пливли до світання.
Вона знову поглянула щиро,
Й запитала: "Це, мабуть. кохання?"
Так блукали вони зачаровані.
Поки сонце зійшло із - за поля.
Він схвильоано. тихо промовив:-
"Це напевно. кохана, вже доля ".
Як колись вечір тоне у сутінках,
Всіх весна зігріває теплом.
Поспіша місяць знову до зіроньки,
Де ім буде так гарно обом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Валентина Рубан