Ненавиджу себе за несміливість
Яка ховається в моїх очах
Ненавиджу я марну ту пестливість
Яка лунає у людських вустах
Ненавиджу я марну ту крикливість
Яка гартує злобу у бійцях
Ненавиджу природню юродивість
Напевно , бо живу в брехні лісах
Ненавиджу я друзів особливість
Назавжди залишатися в думках
Ненавиджу ту втрачену можливість
Цю ненависть розкрити на словах
Та більш за все ненавиджу той день,
Коли позбавився усіх натхнень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780929
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 08.03.2018
автор: Ноунейм