ДурненькІ, мов маленькі діти,
Чомусь ми мусимо терпіти,
І геть прокислу чашу пити,
Не йти супроти течії.
Від долі крихти ті просити,
Завжди хотіти лиш її...
Не мати рідної сім'ї
І вовком вити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2018
автор: Сергій Рівненський.