Палало серце за Вкраїну
Боліло у чужих краях:
І в Казахстані, і в Росії
Завжди шукав до правди шлях.
Його слова міцніш за зброю,
Гостріші за колючий меч.
Сміливо він ступав до бою,
Бо знав кріпацтва гіркий мед.
Боялися віршів в палатах
Неначе, то є лютий звір
Відправили у каземати
На муштру й холод – у Сибір.
Коли схопив тяжку хворобу
Шевченко в тридцять один рік
Слова напише «Заповіту»,
Щоб буть спокійним за свій вік.
Бурлить Дніпро,країна тиха
І вітер з очеретом гра.
Тарасик спить до Бога ближче
Душа живе в його віршах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780575
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.03.2018
автор: Ігор Козак