Горджуся тим, що я є просто жінка,
Й від батька маю прізвище Ходак,
І тим, що я проста є українка,
А прадідусь відважний був козак.
Горджуся тим, що рай земний пізнала,
Він від Карпат до сивого Дніпра,
З пахучим хлібом й часником до сала,
Котрий в сім’ю родину всю збирав.
Хвилююся, як бачу клин, лелечий,
Що понад краєм рідним проліта,
Як дощ купає клену жовті плечі
Й зозуля лічить у гаю літа.
Милуюся, як пахне двір любистком,
І клечанням на Троїцькі свята,
Як ранок в спориші росою бризка,
І українства дух над цим вита!
18.05.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780502
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Ганна Верес