тихо повз пролетів
ворон
залишивши смугу
білих
квіток
- хіба чорний уміє
квітнути?
голосно пливли хмари,
сплітаючи пір'я
- хіба ворон співає?
містом поспішала людина,
заклопотано
тереблячи думки:
- яка дивна пташка,
сидить собі
так
натхненно
посеред
зими
наче востаннє.
- хіба ворон відчуває світло?
й кинула людина крихту хліба,
думаючи,
що себе рятувати.
- хіба ворон чує,
як б'ється серце весни?
уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2018
автор: Нова Планета