Прекрасним нашим
Ніхто в житті, без жінки, чоловік!
Любимі нам даровані із неба.
Це не для нас – кохати раз у рік.
Жінок щодня, весь вік любити треба,
не із кайлом у норах рудника,
не із пилою в непролазнім лісі,
а за дитятко миле на руках,
за силу волі і чарівність пісні!
Але! Почувши цей дикунський рев:
«Да унєсі ти етого казліну!» –
не полюблю «фальшивих королев»,
Іродіад із норовом звіриним.
Мені противні голопупі «Міс»,
бо не вони чарівних ідеали –
я не в борделі, в Україні ріс!
Тілом красунь у нас не торгували.
Шановні наші: матері, жінки,
бабусі, доні, сестри, наречені,
хай милих Вас не старіють роки –
Ви дорогі нам в березні і в червні,
і в листопаді, в лютому – щодня!
Щасливі Ви і це сімейне свято –
тільки у Ваших лонах те зерня
що рід продовжить з’явою дитяти!
2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780437
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Любиволя