[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=laHoKWSI6Q4[/youtube]
Згадую час – ти в нім юна й весела,
Радісний сміх мої спогади зве…
Доля мені вже укотре довела:
В серце байдуже не лине кохання нове.
В морі життя дні минали нервово,
Й ціле - я знав - ти зі мною одне;
І навіть коли мій дав тріщину човен,
Ти мов русалка на берег тягнула мене.
Доле, дай
Здолати часу даль,
Знайти у днях минулих справжнє те
Знайоме і просте…
Я прошу, доле, дай
Іще хоч раз, бодай,
Мені нагоду повернути все,
Ти шанс жаданий дай…
О доле, дай.
Марні були всі твої сподівання -
Я то пірнав, то злітав до небес,
Але не бажав, щоб тенета кохання
Мене вловили, як вони вловили тебе.
/Доле, дай
Здолати часу даль,
Знайти у днях минулих справжнє те
Знайоме і просте…
Я прошу, /доле, дай
Іще хоч раз, бодай,
Мені нагоду повернути все,
Ти шанс жаданий дай…
О доле, дай
Море тепер у безпеці і силі,
Доля від згуб і скорбот береже…
Тільки чому знов вдивляюсь у хвилі -
Свою русалку в них вгледіти марю невже?
/Доле, да- /ай
Здолати часу даль,
Знайти у днях минулих справжнє те
Кохане і земне…
О, /доле, да-/ай
Іще хоч раз, бодай,
Мені нагоду повернути все,
Ти шанс остАнній дай,
О доле, дай
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jwgDWWbPXAk[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lHzPqIkA5kQ[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780418
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.03.2018
автор: АндрійМазан