А Над Тернополем небо синє,
наче фани* гігантське крило.
Це твоя Батьківщина, мій ́сину -
тут зернятко твоє проросло.
Тут і прадідів мужніх коріння,
кров батьків, що в землі запеклась,
очі матері – зорі промінні,
і твій перший з любимою вальс.
Йдуть закохані берегом ставу.
Молодіє Тернопіль щодня.
Не забуде козацької слави
галичан незборима рідня.
Пережили війну і розруху.
Наш Тернопіль мужнів у борні –
острівець українського духу,
наймиліший на світі мені.
Не любили наш край московини,
мужніх лицарів і берегинь,
острівець непокірний Вкраїни
Тернопілля – наш край дорогий.
Тут сплелися в одну наші долі
і любов’ю палають серця.
Дочекались жаданої волі
і ми вдячні Героям-борцям.
фана* - прапор
2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780340
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.03.2018
автор: Любиволя