Їй.

Тут  є  ще  вона,  серед  драми  кордонів  та  драматизму  примітивних  вулиць.
Вчить  від  шкільних  до  життєвих  уроків  і  як  важливо  нізащо  не  гнутись.
Ступила  деінде  лише  пару  кроків  -  космополіт  у  рідному  місті.
Прагне  розбити  життя  на  блоки,  які  обертаються  в  обсидіанові  плити.
Не  кличе  з  принципу  по  допомогу,  їй  в  боргу  бути  не  личить.
В  п'янку  закохана  прозу,  але  інтерпретує  будь-які  притчі.
Коли  цей  вимір  тисне  морозом,  вона  з  азартом  зникає  у  власному,
Ти  знайдеш  її  босою,  під  шовковим  плащем,  в  долоні  з  маскою.
Гуляйте  покірними  грозами,  нехай  останній  абзац  допише  у  книзі.
Вислухай  розповідь,  там  повз  драконів  пірати  крадуться  у  тиші.
За  рухами  кисті  простеж,  проймись  ніжним  голосом  гітарного  грифу,
Вона  не  терпить  пожеж,  завдання  акордів  -  розтопити  всю  кригу.
Жодних  слідів  на  жодній  із  стеж,  але  пильнуй  на  природі,  шукай  її  літом
І  ти  обов'язково  знайдеш  -  посмішку  дівчини,  що  грається  світом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780312
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.03.2018
автор: zhdan.of.witch