Кажеш, що я відьма, що причарувала?
Та я зроду-віку таким не займалась.
Можу, дорогенькі, секрет привідкрити,
Як варто чинити, щоб щастя зустріти.
Кажуть, нині хлопці так тихонь не люблять, -
Щоб коханням стать, треба буть розкутою.
Та на це питання в мене власна думка -
Наймиліша дівчина, та що недоступна,
Що несе у серці доброту для світу
І її добитись – треба попотіти.
Та дівчина мила, котра ніжна й чесна,
Котра милосердям горе перекреслить,
З мудрою душею, з розумом у мислях.
Серце у котрої кришталево-чисте
Від бажань примарних і злості людської,
Яка коханому віддасть свою долю.
Це все не картинка і не мрія з казки,
Просто нині мода на «тихих дівчаток».
Без зайвого гриму і шлейфу сюрпризів,
У міру одітих, без модних капризів.
Щоб зустріть кохання, щоб щасливим стати,
Треба нам навчитись радість дарувати.
Просто будь собою, не одягай масок
Й тобі відкриється світ мріяних кАзок.
26.05.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780301
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська