Розгулялась заметіль навесні,
А до мене ти прийшов увісні.
Ти, метелице, доріг не замети,
Обіцяв до мене милий прийти.
Дожидаю, поглядаю у вікно,
Про обіцянку забув ти давно.
Ти до іншої спішиш день у день,
Не співаєш про любов мені пісень.
Ось нарешті завірюха уляглась,
Я на побачення до тебе подалась.
Наші руки у обіймах сплелись...
Знов весна цілує нас, як колись.
Не страшна заметіль по весні
Про кохання співаєм пісні.
Хай злітають вони в синю вись
Буде так, як надумали колись
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780140
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: Валентина Рубан