З-під снігу пробивається життя
Із назвою простенькою – підсніжник.
То – первісток весни, її дитя.
Сльоза зими, надія, справжня ніжність.
Його я навіть вирвати боюсь.
І боляче боюсь йому зробити.
Тримаюся подалі від спокус
Й:"Весна"-, усім я хочу сповістити.
Такі землі прикраси – до лиця.
Життя провісник на тоненькій ніжці
Аж проситься на кінчик олівця
В нарядній, помереженій маніжці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779940
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2018
автор: Шостацька Людмила