Знову весна красу несе,
радіють усі люди...
Квіт і тепло до всіх прийде,
а молодість не буде...
І ні пророки,ні святі
не додадуть надії,
роки не вернуть молоді,
за будь-якої мрії...
Усе тече,усе мина,
вічним ніщо не буде...
І хоч прийшла нова весна,
старіють усі люди...
Вічними є лише земля,
сонце і небо,й зорі...
І попливе кожна душа
в космічному просторі...
У цім питанні рівні всі:
штиві,багаті й бідні,
І хто купається в красі
у свята і у будні...
Можна вернути щось назад,
в нову любов пірнути...
Та не існує тих порад,
щоб молодість вернути...
Ми живемо поміж людьми,-
є друзі і недруги...
І розуміємо все ми,
та не впадаєм в туги...
І хоч душа бува болить,
допоки живем,люди,-
Цінуй життя і кожну мить,
бо іншого не буде...
Весна всім сили додає,
зникає уся скверна...
І хоча в кожного своє,
та молодість не верне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2018
автор: геометрія