Не відкидай, прийми синок пораду,
Хай не спустошить розум твій журба.
Не знайдеш в самозреченні розраду,
Самотність, їй посестра зокрема.
Життя не перетворюй в сірий будень,
В чаду невдач прошу, не захлинись.
У сірій млі наступить і полудень,
Проснись скоріше синку, схаменись.
В льоту розправ орлині свої крила,
Не муч себе... з людьми заговори.
Щоби життя в тобі заговорило,
В собі печаль і відчай побори.
Всміхнись, як літо, гілкою левкоя,
Не загойдай скорботу в ній дарма.
Хандра лишає сильних у спокої,
Коли їй чим живитися нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2018
автор: Миколай Волиняк