листи які ніколи не знайдуть,
своїх адрес із радості і щастя.
лиш тільки гнів, у сумнівах минуть.
порвавши долю на дрібненьке шмаття...
слова слова, а що вже з них, скажи?
жалкуєш, бо безсилий щось змінити.
важкенна лють, що часові - біжи,
силкується шептати, спопелити-
безмежний намір, о якби могла!
а час сміється, навіснілій в очі.
твоя зима із сумнівів спливла
і всі листи, ваганнями пророчі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2018
автор: Квітка))