Ти пробач мені, синку, за ці поцілунки,
Нескінченність обіймів і лагідних слів,
На долоні із ліній ти став візерунком,
Моїм змістом у кожному з прожитих днів.
Ти пробач мені, синку, за те, що я знаю,
Що ніколи ти більше не будеш малим,
Все міцніше до серця тебе пригортаю,
У якому ти житимеш завжди таким -
Трішки впертим, маленьким сміливим дитятком
Із допитливим поглядом на життя,
Тим маленьким пустунчиком і янголятком,
Що змінив ввесь мій світ, моє майбуття.
Ти пробач мені, синку, надмірну турботу,
Поважаю завжди самостійність твою.
Бути матір'ю - це найважча робота,
І найкраща, яку я безмежно люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779563
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.02.2018
автор: Олена Ковбасюк