Ти в ніч зашиваєшся- кокон.
Я вірю, що так тобі легше.
З байдуже сплетених волокон,
Із міцності болю, не вперше.
Гойдається тихо в долонях,
Ображена в сумнівах доля.
Так тихо по скронях, поволі,
Ті сльози, як доказ, що воля
Що сонцем палає, ще любиш.
Пробити не кокон, а панцир...
Ти в сумнівах серце загубиш,
В шаленому й дикому танці.
Бо знову зашився у кокон.
Я вірю, що так тобі легше...
Із пустки, глибинних волокон,
Гойдається щастя не вперше...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2018
автор: Квітка))