Рідна матусю-голубка моя
В очах твоїх добрих безмежно тепла
Плечі похилі, натружені руки
Безліч зазнала життєвої муки.
Серце в тривогах, коли ми хворіли
Немов пташенят до грудей нас тулила
Гладила ніжно голівки, ласкала
Скільки ночей ти за нас недоспала?
Виросли ми, проводжала в дорогу
Ночі і дні ти молилася Богу
Хустку тернову на плечі нам клала
З нею душевне тепло віддавала
Стелила рушник на батьківський поріг
Щоб доля вертала з далеких доріг.
Нас виглядала, за нами тужила
Поєднані в тобі і мудрість і сила
Шлемо поклін до самої землі
Ніжно цілуємо руки твої
Кличе нас кличе, рідненький поріг
Сова голубко, ти наш оберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779452
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2018
автор: Марія Кушніренко