Цей крик крик душі я написала про останні хвилини життя
чоловікової мами, яка померла на тому тижні
Хвороба нас не питає:
-Хочеш, чи ні? Скільки років?
Своє коріння пускає
Не можна зробити ні кроку.
На жодну мить не лишає
Заживо рве усі жили:
-Тримай! Голос ридає.
-Я біля Вас, серце квилить.
Міцно держу рідні руки,
А очі німо благають
Полегшити якось ці муки,
Що тіло все розривають.
Забрати й краплину не в силах
Ковтаючи сльози ,ридаю
Вустами лиш шепотіла:
-Я з Вами…Вже біль минає.
Минув…Як життєвий подих
Отой єдиний, останній…
Осиротіло і світ стих
Без ще однієї мами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779316
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.02.2018
автор: Олеся Лісова