Ліхтарі одеських тепловозів
Кава, хитрі натяки і сніг вплітається в їхню розмову
Я чую їх по радіо і шкодую, що не зміг опинитися випадково
У театрі серед антракту, я шкодую що не зміг опинитись
У наших переписках у контакті
Сідаючи у літак, уперше в своєму
Розгадуючи теорему до слова "житті" без друзів
Ми всі опираємось спокусі
Закинути все і сказати, що це не так
Бо найнесподіваніші лоу-кости вже не такі на смак
Як кава у підземній станції сихівського метрополітену
Мачі Ліги Чемпіонів і танці на Арені Львів
Я не зізнаюсь Вам, що хотів, на завжди опинитись у своїй
Самотній кімнаті у Пуерто-Ріко
Але ви не забули рафтинг на Пруті, наші бурхливі ріки
І які його виверти були круті
І вони в темноті одеських ліхтарів
Ніби кожен з них має безліч життів і не хоче
Опинитись на станції Личаківська-Кінцева десь під ранок
У день параду Винницьких вишиванок, може уві сні
І знову співати пісні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779203
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2018
автор: ura0701