Присвячено Владиславу

Заглянуло  сонце  у  моє  віконце,
Усміхнулось  щиро,  день  новий  настав.
І  мале  хлоп’ятко  усміхнулось  сонцю,
Здрастуй  моє  любе,  я  так  рано  встав.

Вмию  біле  личко,  карі  оченята,
Чистою  росою  з  квітів  польових.
Пригорнусь  до  мами,  пригорнусь  до  тата,
Як  вже  можна  жити  в  світі,  щоб  без  них.

Виросту  великим,  ну  такий,  як  тато,
Пошукаю  долю  у  своїм  краю.
Будуть  всі  щасливі,  будуть  всі  багаті,
Як  знайду  у  небі  я  свою  зорю.

І  земля  розквітне  рясними  садами,
Заколосить  нива,  тихо  зашепоче.
Все  спішу  до  тата,  все  спішу  до  мами,
Найрідніших  серцю  бачити  так  хочу.

Як  колись  в  дитинстві  сонце  усміхалось,
Знову  воно  зійде  за  моїм  вікном.
Щоб  дитячі  мрії  дійсністю  вже  стали,
Бо  життя  на  світі  тільки  раз  дано.

29  -  31.01.2003р.(Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779173
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.02.2018
автор: Михайло Чир