В чеканні всі сіли навпроти,
повіки вгорнули в химерність
і ляскали довго в долоні.
Сьогодні усі холодні, морози
підшкірні вгризлися,
звівши судомно кисті.
Якось назвали. Вийшла.
Буцімто на екрані
блимають очі синім.
Звук, без якого гинуть
концтабори безголосих.
Схибила першим словом.
Всі розвернулися.
Досить.
Шкіра змінила колір,
зиму схопили повені,
тягнуть ліниві колії
напівпорожні голови,
хтось зазирає між очі,
бачить собі подібного.
Всі ми сиділи поруч,
довго чекали.
26.02.18, Київ #дисонансне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2018
автор: Іванна Шкромида