Мої сини - розгублені лелеки
Вам би літати й повертать назад,
У свої гнізда, з далечі-далека,-
Натомість смерті грає водоспад
Мої безстрашні соколи-герої,
Вам би цвісти у рідній стороні,
Нема причин, на світі - ні одної,
Аби життя вбивати... щем в мені
Кохані ваші з квітами приходять,
А мали б, навпаки - носити ви...
Чому ж та смерть найкращих в світі косить?
Чому під ту косу потрапив ти?
Навесну вишня, саджена тобою,
Відпустить бруньки, а за ними й цвіт,-
Заплаче він батьківською сльозою...
Як спорожнів ще вчора добрий світ...
Мої сини, герої- патріоти,
Простіть живим, простіть весну і сміх,-
Бо на землі не вистачить скорботи,
Щоб замолити перед вами гріх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779029
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова