Вуста творять Іісусову молитву,
І дух, мов голуб, лине до Творця,
Ти виграЄш свою запеклу битву,
Що в серці точиться за Царство без кінця!
Тримає світ Свята Гора Афонська,
Стрункі оливки маряться з терас,
Сичить загрозливо здаля змія масонська,
Погрожує вкусить – та ще не час!
Не час гасИть свою жагУ неситу,
Допоки віра сповнює серця,
Вуста творять Іісусову молитву,
І дух, мов голуб, лине до Творця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778974
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 25.02.2018
автор: Протоієрей Роман