Ще будуть сніги і морози
І осінь заплаче дощем,
Ще будуть веснянії грози
І літо побачимо ще.
Ще будем любити й кохати
І плакать від горя слізьми,
Ще будем на щастя чекати,
Не будемо тільки дітьми.
Не буде сварити нас мати,
Не будем до школи ходить,
Не будем канікул чекати,
Не будемо двійок носить.
В житті ще не раз пригадаєм
Дитинства чудовії дні,
Щоночі як небом літаєм
І бачим матусю в вікні.
Не будемо лазить на вишні,
Не будемо груші трусить,
Зеленії яблука лишні
У пазусі друзям носить.
Ніколи не будем як діти
Безпечно у світі цім жить,
Ніколи вже нам не радіти,
Що будем щось нове учить.
Тепер в нас сніги і морози
І осінь тужлива з дощем,
Життєві поразки і грози
І згадка дитинства є ще.
11.03.01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778886
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2018
автор: Георгій Грищенко