Ти перестав з"являтись в моїх снах,
Злетів у небо, наче вільний птах
І цей зимовий, добрий вітерець
Всі спогади розвіяв навпростець.
Забрав з собою сльози і думки,
Усе поніс у вирій залюбки
Ще в голові лунає шелест крил
Нарешті наберуся знову сил.
Я зможу ще і це перерости,
Всі спогади снігами замести,
Перегорнути сотні сторінок
Із кимось іншим піду у танок.
Час залікує рани мої всі,
Піду надалі по своїй осі
Крізь всі сніги й, можливо, заметіль
Та ніхто не насипле в рану сіль.
Ці очі й посмішка не йшли з думок,
Та я пройшла і цей життя урок,
Лиш коли бачу чорний шоколад
Усі думки втрачають знову лад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2018
автор: Кароліна Дар