́Як щиро кохаєш- й кохання без меж,
Не можеш цього не сказати.
Як розквітають сади на весні,
Не можеш таємно кохати.
Як щиро кохаєш - не біда буревій,
Веселкою стеляться барви.
Лягають на серці лиш ноти весни,
Де в них все радіє і пахне.
Там нагадують очі - ті фіалки в росі,
Любистком волосся рясніє.
А проліском ніжним-постать в тобі,
Невинно що виглянув з снігу.
Як щире кохання- то крила ростуть,
І з неба всміхаються зорі.
летіла б лебідкою у даль-небокрай,
бо кохання є тільки у парі.
Як щиро кохаєш - всі незгоди земні,
Вмить відступають від серця,
І там в далині- де рай неземний
Що вабить промінчиком сонця.
Як щиро кохаєш - і взаємне воно,
Це щастя завітало до тебе.
Дивись, не згуби цього почуття,
Це - Божий дарунок із неба.
Руслана Ліщин́ська-Солецька
22 лютого 2018.
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778539
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька