Життя наше невеселе,- Прості люди там воюють,-
і вчора,й сьогодні... за нас і країну...
Наше горе безпросвітне,- Олігагхи тут панують,
це війна на Сході... як "вівці" невинні...
Лиш пилюку сіють в очі,
неправду глаголять.
До багатств дуже охочі,-
"дураків" з нас роблять...
Загребти усе зуміли,- Їх діла і справи грішні,-
й прихватизувати... антихристиянські...
В владні крісла посідали, Прості ж люди,як первісні,-
та вміють і красти... і міські,й селянські...
А за душі опустівші,
і за людські сльози,
за злочинства і безчинства,-
покарай злих,Боже!..
І за сльози материнські, Поможи,Боже, всім людям,-
за наругу над дітьми, правду зрозуміти...
І за дії їх злочинні,- І у свята, і у будні,-
їх у пекло забери... білий світ любити...
Будуть дні у нас і будні,
святкові й воскресні...
Будуть битви незліченні,-
миром освященні...
Об"єднаймося ж всі бідні,- Ще засвітить Правда й Воля,-
молоді і зрілі... і країна оживе...
Тоді й будуть справи плідні,- Зацвітуть садки... І Доля,-
по всій Україні!.. нас в майбутнє поведе...
Боже,ти завжди й усе умів,
подаруй нам свято!..
І на Сході ворогів
поможи здолати!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2018
автор: геометрія