В порядності і чесності є смак,
Перед яким багатства всі і влада —
Пусте бадилля та сміття. Хто так
Це відчуває, в того все до ладу,
І так щасливо він собі живе,
І завжди має вільний вхід до Бога.
А в кого серце мертве та криве —
Ні щастя, ні смаку в житті у того.
Він може пришахраїти собі
Мільярди, може правити народом,
Але його розкатаній губі
Замало, бо така її природа.
Природа жадності — така біда,
Яка своїм рабом людину робить.
Її душа, зачахла і бліда,
Ніякої відради не знаходить.
І думає вона: «Ну ще мільярд
З людей потрібно вичавити якось,
Щасливим бути щоб». І це не жарт,
Це є свідомості такої якість.
Хвороба, божевілля це таке,
Та ще й заразне і невиліковне.
А чесне серце — добре і м'яке,
І радості, і благодаті повне.
[i]
25.07.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778033
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2018
автор: Петро Рух