Бувають дні, коли чорніють хмари,
І хилить до землі важкий тягар.
Але підтримка рідних тата й мами
Несе на дужих крилах аж до хмар.
Бувають дні, коли сльоза сповзає,
І хочеться сміятись - але ж ні!
Солений слід на шкірі залишає,
Який зітруть завжди мої Батьки.
Бувають дні, коли не спиться довго,
Думки, як бджоли, в голові гудуть,
Торкається тривога серця мого,
Але батьки на поміч вже ідуть.
У кожного бувають дні холодні,
В душі танцює дощ, і сонце спить,
До рук моїх летять птахи голодні,
Як і моя душа до вас летить.
Я вас люблю, рідненькі мама й тато!
Із вами, наче пух, життєві брили.
Я буду вас завжди оберігати,
І загорну вас у могутні крила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777825
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.02.2018
автор: Sukhovilova