ЗИМА – царівна синьоока
КРУЖЛЯЛА пізньої пори.
НАД світом линула до Бога,
ЗЕМЛЕЮ йшла до дітвори…
ПЛЕЛА химерні візерунки,
СНІЖИНКИ сіяла рясні,
У сни несла цяцьки-дарунки,
ВІНОК веселощів, пісні…
МЕНІ наснилась добра казка:
ВСМІХАЛАСЬ нищечком печаль,
І ніжна, надвечірня ласка
ЗОРЕЮ ясною у даль
ЛЕТІЛА… Янголом чарівним
НІЧ, повна світлих, дивних мрій,
НЕМОВ сама вона – царівна,
ТАНОК вела казковий свій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777613
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2018
автор: Серна