Темніє. Ніч свята на землю лине,
Щоб дати змогу всім відпочивати.
Поснуть усі, лише в своїх молитвах
Ще довго не засне солдата мати.
Він там в АТО, він там, де лють вирує,
Де смерть гуляє у кривавім танці.
Гадає в подумках, де зараз син ночує
В казармі, чи в окопі, чи в бараці?
Чи не голодний? Чи чоло умите?
Чи спочиває або десь в дорозі?...
- Всевишній Боже, прошу захистити!, –
Уста шепочуть, а душа в тривозі.
Перехрестилась, прилягла. Не спиться .
В думках перебираються картини.
Зморилась. Спить, і їй , напевно, сниться,
Як радо зустрічає вона сина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777481
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.02.2018
автор: Коток Оксана