Осіння ніч несла з собою дивні сни,
Вона співом своїм заколихала
І приховала давні спогади весни,
Мале містечко тихо обійняла.
Вітер примхливий здобичі шукав,
Аби щось своїм подихом жбурляти.
І дико листя із дерев зривав,
Аби зловісно в сторони кидати.
В пустих провулках тільки ліхтарі,
І бродить тінню там холодний відчай.
І буде тихо до останньої зорі –
Ховає тиша в темряву обличчя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777418
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2018
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)