Чотири роки , то смертІ кроки,
Що топче мою землю безневинну,
Сини в небо злітають , усе залишають,
За яку то , о Боже, провину?
Ридають вже від болю небеса,
Земля моя напилась вдосталь крові,
О , Боже , миру й злагоди подай,
Сумління , людськості і вічної любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: Калинонька