Лікарю, згадай клятву Гіпократа:
" Не шкодь людині, не спричиняй їй зла" .
Не забирай життя рукою, брате,
Щоб перша користь у тюрми привела.
Кожний хворий не бездушна людина,
Це цілий світ складний, майже геть слабкий.
Між тим не є для ремонту машина,
Тіло з душею знов пацієнт важкий.
Етичні норми медицини гинуть,
В дні життя бліде обличчя смерті скрізь.
Лікар країни на майбутнє вплине,
Це мертвий шлях - шлях людських кривавих сліз.
Слово - найтонший дотик є до серця,
Воно, як ніжна квітка, вода жива.
Лікує, каліче, навіть до мерця.
І брутальних слів, дошкульних не вжива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.02.2018
автор: Жора Гарпунов