Мені наснилось нині, що розлука,
між нас прокралась тихо, мов гроза
І я в останнє протягаю тобі руку,
щоб зупинити мить, що в нас була.
Мені наснилось вже коханню край,
той час настав що в грудях серце мліє.
Що не побачу більш твоїх очей ,
і я в сльозах зриваюся і вірю:
п-в:
Любов солодкою буває і п'янкою,
два люблячі серця що бються в унісон.
Так трепетно і ніжно б'ється в серці
і я кричу-це сон, це тільки сон, це сон
Ті грози відступили, розійшлися,
і вже розвіялися хмари в небутті.
І ти мені так любо усміхнулась, (усміхнувся)
Що зацвіли всі квіти на землі.
Коли у серце зазира до нас тривога,
Летів би (летіла б) птахом - хоч на край землі.
Мелодію сумну розлука нам зіграла,
і віриться що це лише в-ві сні.
п-в:
Руслана Ліщинська-Солецька
15 лютого 2018
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777280
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька