Наша стежка

Наша  стежка  в  гаю
Заросла  вже  травою,
Там  любов  ми  свою
Вiдшукали  весною.
         
Пам`ятаєш  тi  днi,
Як  любов  була  з  нами,
Щебетали  пiснi
Нам  гаї  солов`ями.
         
Ми  зозулю  кувать
Як  подовше  просили,
Наперед  щоби  знать
Скiльки  жить  залишилось.
         
Як  зривались  зiрки  -
Загадали  бажання:
Щастя  нам  на  роки
Та  мiцного  кохання.
         
Зруйнував  час  усе
I  любов  i  кохання,
Вiн  усiм  принесе
Тiльки  старiсть  й  страждання.
         
Ми  ж  душею  ще  там
У  гаях  з  солов`ями,
Де  любилося  нам
Й  говорилось  вiршами.
28.08.2000

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: Георгій Грищенко