Я мертва,бездушна біла квітка.
Як лотос, який пливе немов либідка.
Я крила, які летіти вже не можуть.
Прокляли, а чи їх душу не тривожать?
Я буду розцвітати на світанку.
І буду гаснути до ранку.
Я ніби хвилями до неба.
Я біла квітка королева.
Я араматами манила.
Тебе любила вже безсила.
Ти всю любов втоптав у землю.
Тому я квітка з підземелля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: LIV13