Ти ріжиш душу без кинжала.
Ти вирвав серце і без рук.
Чому я так тобі бажана?
Чому для всіх важливий слух?
Не плачу просто рве все тіло.
І не кричу бо голова болить.
До чортиків була красива.
Зітерла ту красу що спить.
Дивився в очі тихо нищив.
Не віддаюся виюсь як змія.
Я так нестерпно сильно злюся,
Бо тут лиш є твоя вина.
Більш не прийду я просто зникну.
Так швидко ніби й не було.
Ти за цей час потрохи звикнув.
Хоча ховав в добрі все зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2018
автор: LIV13