У потаємних закутках душі
Так непомітно виросли троянди.
І теплим літом пахли спориші.
А ми сиділи в затишку веранди.
Свої листи писали без адрес
І відсилали у яскраве літо,
Метелики злітали до небес
І малювали сонячну палітру.
В пастельнім світлім доторку тепла
Нас огортали світлі акварелі,
А мрія, наче зірочка мала,
Гойдалась на небесній каруселі.
Торкаюсь сонця кінчиками вій.
Відкривши лиш примружені зіниці,
Я зустрічаю щирий подив твій.
Ти бачиш: щастя мчить на колісниці.
Мовчи. Нічого тільки не кажи.
Життя свою прокручує шарманку.
Прислухайся: шалено час біжить,
А спогад в’яже вузлики на ганку.
У сутінках життя момент лови
Морським приливом котяться хвилини.
По узбережжю сонячної мли
Щаслива мить забігла на гостину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777029
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2018
автор: Юлія Л