Киця бiгає по хатi,
Нiч до ранку тупотить...
Сон не йде, думки завзятi
Не дають перепочить.
Закотилася зiрчина
Пiд небесний килимок,
А мене краде дiвчина
– Снiв цариця i думок.
Марить-манить за собою,
Свiжим подихом життя,
Ця володарка спокою
I мого серцебиття.
Розгортає заборони
Поцiлунками, крiзь нiч,
I, знiмаючи корону,
Щось шепоче, вiч-на-вiч...
Лестить-пестить чарiвниця,
У туманi-ворожбi,
Щоб в наступну нiч явиться,
Де б не спалося тобi...
Й буде киця шарудiти,
Щось шукати в темнотi,
Дивним знахiдкам радiти,
Як ми, часом, у життi...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Ніколя Петрович