Нуль без палички

[i](або  мистецтво  високого  хамства)
[/i]
Колись  один  художник-жартівник,
що  потішатись  над  загалом  звик,
відчувши  в  коштах  немалу  потребу,
рішив  –  черговий  жарт  створити  треба.
Писав  митець  на  грані  аферизму
і  все  те  називав  супрематизмом.
Мистецтво  він  порівнював  з  верблюдом,
нав’юченим  усім  невмілим  людом:

Із  Персії  царями  і  Єгипту,
одалісок  вінком  і  манускриптів,
принцесами  з  собачками  і  без,
й  венерами-блудницями  з  небес.
Він  не  вважав  художників  митцями,
звав  філософії  ганчірок  їх  знавцями.
І  живопис  не  був  йому  секретом  –
на  череві  товстухи  лиш  корсетом.

Блукаючи  поміж  воріт  і  тином,
таки  створив  «знавець»  свою  картину.
В  ній  велич  хисту,  думки  глибина,
інтриги  згусток,  темна  таїна,
повії  карі  та  глибокі  очі
і  битва  негрів  прямо  серед  ночі.
Ну,  геній  просто,  біс  йому  не  брат!
За  ніч  родив  у  муках  свій  квадрат…

Для  арту  не  написано  закону,
та  куншт  цей  не  вартує  й  пів  лимона.
Ним  любуватись  можна  тільки  рачки,
ціна  в  базарний  день:  на  долар  –  пачка.
У  чому  суть  усе  ж  цього  памфлету?
Немає  тут  великого  секрету:
«шедевр»  модерну  зберігав  інтригу  –
сторіччя  він  висів  угору  дриґом!..

12.02.2018
[i]
"Мистецтво  живопису,  скульптури,  слова  було  до  цього  часу  верблюдом,  нав'юченим  різним  мотлохом  одалісок,  єгипетськими  і  персидськими  царями  Соломонами,  Саломеями,  принцами,  принцесами  з  їхніми  улюбленими  собачками  і  блудом  венер,  –  пише  художник  Казимир  Малевич  у  брошурі  "Від  кубізму  до  супрематизму",  виданій  до  відкриття  у  Санкт-­Петербурзі  виставки  "Нуль-десять"  1  січня  1916  року  –  19  грудня  1915-го  за  старим  стилем.  –  Живопис  був  краваткою  на  накрохмаленій  сорочці  джентльмена  і  рожевим  корсетом,  що  стягував  розбухлий  живіт  ожирілої  дами.  Худож­ники  були  судовими  слідчими,  чинами  поліції,  а  ще  –  адвокатами,  веселими  оповідачами  анекдотів,  психологами,  ботаніками,  зоологами,  археологами,  інженерами.  Наші  передвижники  розмальовували  горщики  на  парканах  Малоросії  і  старалися  передати  філософію  ганчірок.  Ближча  до  нас  молодь  зайнялася  порнографією  і  зробила  з  живопису  чуттєвий  хтивий  мотлох.  Але  творчості  не  було".
https://gazeta.ua/articles/history-journal/_tilo-vashe-zhive-u-suchasnosti-a-dusha-vbrana-u-starij-babusin-lifchik/667893  
http://www.uamodna.com/articles/kazymyr-malevych-ta-yogo-chornyy-kvadrat/  
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2018
автор: Олександр Мачула