Пустка душі… розклад ілюзії…
А в порожнім театрі
Скінчено давно гру
І глядач став у ролі актора
Ідучи по мокрому склі
Я відчуваю як зникну.
Цей світ ілюзорності
І в круговерті історії
Кожен твій крок стає
Початком чогось нового
Маски на лицях - це твоя порожнеча.
Котра знищує душу.
Не давай питань:А далі?
Що далі, там за обрієм?
Питання що відповіді не мають.
Скоро, ще мить і піду назавжди…
У розчарованому житті нема
Більше що сказати і все ж …
Поїзд зникає їдучи в нікуди.
І знову на публіку гра –
Ще один безумний крок
І нехай буде те, що має
Статися - я віддамся на
Випадок долі
Постріл у темноту ночі
Але мить проминула
І я залишився тоді живим.
Сцена пуста – лише грим
В порожньому залі і холод,
У цьому космосі без правил…
У хворій фантазії
Злітаючи до неба і вниз
Ти падаєш на сотні пелюсток
У віртуальність –
Поринаючи в світ поміж богів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776601
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2018
автор: Ruslan B.