вітром сніжить і ялозить за шию
шкрябає в мозку, що жити не вмію
холодно. лід. безпросвітність. абзац
п’ю не життя, а ганебний ерзац
знову біжу між чужими світами
марно горю, переймаюсь думками
сплю. безпорадність. сум’яття. мара
з вічного «потім» не буде добра
що це? - між плетивом років питаю
стежка біжить, та куди, - я не знаю
погляди. спогад. минувшина. страх
вітром сніжить в посивілих очах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776587
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.02.2018
автор: perzon