Мамо, скажи, як жити,
Де і про що благати?
Прикро так… Нащо, світе,
Став мені казематом?
Мамо, не тішать вишні,
Мамо, сади не пахнуть!
Чом же я зайвим вийшов,
Сірим безкрилим птахом?
Мамо, скажи хоч слово!
Чим залатати душу?
Чом мені все – полова,
Чом оте кляте «мушу»?
Мамо, кого питати?
Рідна, кого, крім тебе?
Ти – у глибокій хаті,
А я не бачу неба.
Сни мої – божевілля,
Клапті страшного дива,
Яв моя – то похмілля
П’яні речитативи.
Мамо, а, ЯК забути?!
Мамо, а, ЯК не знати?!
Рідна, скажи, як бути,
Коли любов – стигмати?
Мамо, я не злочинець!
Просто хотів любити…
***
Я залишу гостинець
Тут, на надгробку. Квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776522
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2018
автор: Котигорошко