найкраще в житті може бути один лиш раз,
і точно ніколи не зможе воно бути вдруге.
ти зрозумієш,хай тільки пройде час,
хай він мине,і не витиме в серці туга.
перш,ніж рубати з плеча,зажди.
перш,ніж крок робити назустріч,маєш збагнути:
іножі свято віриш,що це назавжди,
проводжаючи,думаєш,що так мало би бути.
і рано чи пізно гра розпочнеться спочатку,
а крапка раптово зависне в повітрі комою.
послання загублене врешті віднайде адресатку,
щасливі моменти нагадають про себе оскомою.
і навіть спалені дощенту мости
залишають по собі слід.
так перетворені на попіл листи
зберігають почерк зотлілих слів.
коли ми йдемо-залишаєм частину себе,
яку не зітреш,і не видалиш,і не розвієш.
когось залишаючи-ніколи не йдеш до кінця,
і тут уже точно зовсім нічого не вдієш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2018
автор: Кароліна