Мені набридло грати в дивоглядки
І жить серед холодної зими
Коли ти відгадаєш всі загадки?
Щоб могли разом бути уже ми.
Навіщо було все це починати?
Не розумію правил у цій грі.
Про тебе думаю, не можу спати,
Усе дивлюсь вночі на ліхтарі.
Можливо, на мені якесь закляття,
Або це просто дуже страшний сон
Напевно, хтось наслав якесь прокляття,
Бо ти тепер немов хамелеон.
То любиш, то мене ти покидаєш
Навіщо ж марно тратити літа?
Життя моє для чого ти ламаєш?
Бо молодість так швидко відліта.
Я думаю, що варто все забути
Тут шансів в мене все одно нема.
А так, хоч скину я із рук ці пута,
Бо закувала себе в них сама...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2018
автор: Кароліна Дар