Шантрапа України
Всяка гниль, всяка слизь
Піднялась на коліна
І подерлась у вись.
Все високе, уміле
Затоптала на дно.
Не потрібна їй світле,
В світ широке вікно.
Добралась до вершини
На халяві й брехні,
Розтоптала надії
На щасливіші дні.
Прихопила все гарне,
Що народ сотворив.
Хтось прорвавсь в олігархи,
Хтось в державний актив.
Обіцяла нам скоро
Досягнути висот.
Через тайні офшори
Оббирає народ.
Підімняла під себе
Правоправну всю рать.
Оселилась на нбі,
На всіх інших начхать..
Коли ж хто захищати
Схоче наші права,
Тому краще змовчати-
Попереду тюрма.
Тільки дехто несміло
Обминає той прес,
Все пускає на діло,
На суспільний прогрес.
Що з тобою, Вітчизно,
Чом ламають хребет?
Вже готується тризна,
Похоронний фуршет.
Вже тебе розривають
На шматки, як колись,
Під сусідів кидають
Лиш би сам збагативсь.
В тому всі завинили,
Що неправедна муть
Україну сповила.
Вже й не сила дихнуть.
Сидимо собі скраю
Споглядаєм здаля
Як повільно конає
Українська земля.
2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776212
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2018
автор: Юрій Прозрівший