Людина в світі цім, щоб буть щасливою.
Іти вперед, до світла, ввись летіть!-так думала раніше.
Зрозуміла: людина в світі цьому, щоб служить!
Служити тим, хто поряд. Правдою. Робить добро.
По совісті тут жить. Щоб ясним день був. Сонячним.
Щоб світлою була тут кожна мить.
Якщо буває скрутно... Не хвилюйся. І знай, що ті,
хто поряд йде, зуміють своє плече тобі підставити в путі.
Так по життю йти треба всім, до світла...
До світла ми всі йдем! Й само те світло сяє. Світиться.
У тому світлі ми усі живем!
А якщо хмари? Сонцю не пробитися?
Значить не так щось. Людино... Зупинись! Тобі дано теж
світло, як і Сонцю. То ж Добротою своєю засвітись!
І зникнуть хмари ті. Розсіються... Зрадіє Небо і Земля.
А це Гармонія - енергій двох, Добра і Світла, гра!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776183
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.02.2018
автор: Надія Башинська